Переговори за лаштунками, ультиматуми Трампа та ключова роль Хаменеї: що насправді призвело до припинення вогню.
У понеділок 6 квітня офіційні особи США та Ізраїлю дізналися про неочікуваний і водночас вирішальний розвиток подій: верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї вперше з початку війни дав своїм переговірникам сигнал рухатися до угоди. Про це повідомили ізраїльський чиновник, регіональний представник та ще одне джерело, обізнане з перебігом переговорів.
Дипломатія на тлі ультиматумів
Попри жорстку публічну риторику президента США Дональда Трампа, який погрожував повним знищенням Ірану, за кулісами почали з’являтися ознаки дипломатичного прориву. Навіть люди з його найближчого оточення не могли передбачити, як завершиться ситуація, аж до моменту офіційного оголошення про припинення вогню.
Тим часом американські військові та представники Пентагону перебували в повній бойовій готовності, готуючись до масштабної бомбардувальної кампанії по іранській інфраструктурі. «Ми не мали уявлення, що станеться. Це було дико», — визнав представник оборонного відомства.
Союзники в регіоні очікували безпрецедентної відповіді Ірану, а всередині країни цивільні залишали свої домівки, побоюючись ударів.
Хаотичний день переговорів між США та Іраном
У понеділок 6 квітня зранку, коли Трамп виступав перед публікою на святкуванні Великодня в Білому домі, за лаштунками тривали напружені переговори. Стів Віткофф, який був «надзвичайно розлючений», вів численні телефонні розмови, намагаючись узгодити позиції сторін.
Американська сторона різко розкритикувала 10-пунктну пропозицію Ірану, назвавши її «катастрофою». Це запустило складний і хаотичний процес доопрацювання умов. Пакистанські посередники координували нові варіанти домовленостей між Віткоффом і міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі, тоді як дипломати Єгипту та Туреччини намагалися згладити розбіжності.
До вечора сторони погодили оновлену пропозицію — двотижневе припинення вогню. Остаточне рішення залежало від Хаменеї, який активно включився в процес і фактично контролював ключові кроки переговорів.
Читайте також: Як може завершитися війна США з Іраном: п’ять сценаріїв розвитку конфлікту
Роль Хаменеї у припиненні вогню та кулуарні механізми
Участь верховного лідера Ірану була максимально закритою. Через загрозу замаху з боку Ізраїлю він спілкувався переважно через кур’єрів, передаючи письмові повідомлення.
Його рішення дати «зелене світло» переговірникам стало переломним моментом. «Без його схвалення угоди б не було», — наголосило одне з регіональних джерел.
Важливу роль також відіграв глава іранської дипломатії Арагчі, який не лише вів переговори, а й переконував військове керівництво підтримати компроміс. Китай, зі свого боку, також радив Ірану рухатися до деескалації.
Крок за кроком до припинення вогню
До вівторка 7 квітня стало зрозуміло, що сторони наближаються до угоди. Водночас Трамп продовжував жорстку риторику, заявивши: «Сьогодні вночі загине ціла цивілізація».
Попри повідомлення окремих медіа про нібито вихід Ірану з переговорів, джерела підтверджували протилежне — переговорний процес мав реальний прогрес. Віце-президент США Джей Ді Венс активно працював із посередниками, тоді як прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу постійно контактував із Білим домом, дедалі більше втрачаючи контроль над процесом.
До полудня у вівторок 7 квітня сторони фактично погодили двотижневе припинення вогню. Через кілька годин прем’єр Пакистану Шехбаз Шаріф оприлюднив умови угоди та закликав сторони їх прийняти.
Рішення, яке змінило хід подій у війні на близькому сході
Після цього Трамп опинився під тиском союзників і прихильників жорсткої лінії, які закликали відхилити домовленості. Навіть його найближче оточення не розуміло, яке рішення він зрештою ухвалить.
Незадовго до оголошення позиції президент США провів розмову з Нетаньягу, отримавши гарантії дотримання перемир’я. Також він контактував із пакистанським військовим керівництвом для фіналізації домовленостей.
Вже через 15 хвилин після офіційного повідомлення Трампа американські війська отримали наказ відступити. Іран, своєю чергою, заявив про готовність дотримуватися режиму припинення вогню та відкрити Ормузьку протоку для судноплавства за координації зі своїми збройними силами.
Читайте також: Ормузька протока після війни: чому відновлення судноплавства буде довгим і ризикованим
Що далі: мир чи пауза перед новою ескалацією
Попри досягнуті домовленості, майбутнє залишається невизначеним. Невідомо, наскільки стабільним буде перемир’я, чи відновиться повноцінне судноплавство та чи дотримуватимуться сторони взятих зобов’язань.
Ізраїль отримав запевнення, що США наполягатимуть на подальших переговорах, зокрема щодо ядерної програми Ірану, збагачення урану та розвитку балістичних ракет.
Очікується, що новий етап переговорів між США та Іраном відбудеться вже найближчим часом, і саме він визначить, чи стане ця угода початком тривалого миру — чи лише короткою паузою перед новою хвилею конфлікту.
